Аліна Врадій

У мене перед очима був яскравий приклад старшої доньки, яка в цьому віці вже розмовляла реченнями.

Я почала звертатися до різних спеціалістів, але практично скрізь чула одне й те саме: - Зачекайте, ще заговорить.

Саме з цього моменту розпочався мій довгий шлях пошуку тієї самої «чарівної пігулки». Скажу лише одне: мабуть, важко знайти ноотропні препарати, яких ми не пробували.

Паралельно я шукала спеціаліста, який зможе нам допомогти. Але тут усе виявилося ще складніше. Елементарно почати займатися з Алісою, зацікавити її, мотивувати, посадити за стіл - усе це було надзвичайно складно. Багато «суперспеціалістів», які на словах могли все, після консультації просто ставили нас у якусь, як я зараз розумію, «неіснуючу» чергу.

Мої пошуки тривали ще майже чотири роки. Чотири роки, які забирали в мене найцінніше - час.

Мабуть, це одна з найскладніших речей, через які проходять батьки, коли опиняються віч-на-віч із таким діагнозом, як аутизм. Іноді мені здавалося, що все це просто сон і скоро я прокинуся. Цей шлях починався з неприйняття реальності, потім прийшло усвідомлення, а далі - боротьба.

На той момент я вже точно зрозуміла: ніхто не допоможе моїй дитині так, як можу допомогти їй я сама.

І одного дня в Instagram однієї зі своїх знайомих я побачила допис, який одразу привернув мою увагу: «АВА-терапевт». Я ніби відчула, що повинна це прочитати.

Потім я записалася на навчання. І вже після першого модуля зрозуміла: - ЦЕ ВОНО. Те, що я так довго шукала. Той самий світ у кінці тунелю.

Я не зупинилася: другий модуль, практичні тренінги. Моє навчання триває й сьогодні - у цій професії неможливо одного дня сказати «я вже знаю все».

Але найголовніше сталося тоді, коли я змогла - ЗМОГЛА - мотивувати до навчання власну доньку. Моя дитина, яка постійно стрибала, не могла всидіти на місці навіть хвилини й не розмовляла, почала із задоволенням сідати за стіл і займатися.

Ми починали з найпростіших, базових навичок. Поступово перейшли до букв, цифр, геометричних фігур, а згодом - до читання та лічби. Навчання триває й зараз. Але ми зробили величезний прорив.

Моє життя змінилося.

Я зрозуміла, що хочу допомагати не лише своїй дитині, а й іншим дітям та їхнім родинам. Так народилася ідея створення першого корекційно-навчального центру АВА-терапії в Миколаєві.

Фармацевт із дипломом психолога - звучить незвично, правда? Але саме поєднання медичних знань і розуміння людської психіки дало мені змогу набагато глибше зрозуміти нас - людей, нашу поведінку та причини наших дій.

За останні роки я пройшла понад 25 навчальних курсів та отримала міжнародні сертифікати з різних напрямів психології. Але справжнім революційним відкриттям для мене став прикладний аналіз поведінки.

Для мене це вже не просто професія. Це частина мого життя. І цими знаннями я хочу ділитися з вами - давати практичні інструменти, які особливо ефективні в навчанні та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.